Теми рефератів
> Авіація та космонавтика > Банківська справа > Безпека життєдіяльності > Біографії > Біологія > Біологія і хімія > Біржова справа > Ботаніка та сільське гос-во > Бухгалтерський облік і аудит > Військова кафедра > Географія > Геодезія > Геологія > Держава та право > Журналістика > Видавнича справа та поліграфія > Іноземна мова > Інформатика > Інформатика, програмування > Історія > Історія техніки > Комунікації і зв'язок > Краєзнавство та етнографія > Короткий зміст творів > Кулінарія > Культура та мистецтво > Культурологія > Зарубіжна література > Російська мова > Маркетинг > Математика > Медицина, здоров'я > Медичні науки > Міжнародні відносини > Менеджмент > Москвоведение > Музика > Податки, оподаткування > Наука і техніка > Решта реферати > Педагогіка > Політологія > Право > Право, юриспруденція > Промисловість, виробництво > Психологія > Педагогіка > Радіоелектроніка > Реклама > Релігія і міфологія > Сексологія > Соціологія > Будівництво > Митна система > Технологія > Транспорт > Фізика > Фізкультура і спорт > Філософія > Фінансові науки > Хімія > Екологія > Економіка > Економіко-математичне моделювання > Етика > Юриспруденція > Мовознавство > Мовознавство, філологія > Контакти
Реклама

Українські реферати

Реферати, твори, дипломи, практика » Языкознание, филология » До проблеми "Мова чи діалект в умовах відсутності писемності"

Реферат До проблеми "Мова чи діалект в умовах відсутності писемності"

До проблеми "Мова чи говірка без писемності"

Д.І. Едельман 

У різних галузях приватного мовознавства нерідко за цілком очевидноючленимости ареалу якісь локальні мовні різновиду великі труднощі представляє кваліфікація ступеня їх самостійності щодо одне одного й оточуючих мов. В багатьох випадках на практиці трактування і класифікації таких одиниць спостерігається неоднозначне вирішення питання, чи є мовні різновиду тієї чи іншої ареалу а) самостійнимиблизкородственними мовами; б) діалектами будь-якого єдиного мови; в) діалектами, складовими "перехідну зону" чи "зону вібрації" між двома (чи більше) родинними мовами (щодо останнього додаткових труднощів бувають пов'язані іще й з проведенням географічної кордону, іноді дуже умовної, з обох боків якої мають розміщатися ці локальні одиниці, які стосуються різним об'єднанням); р) поруч близькоспоріднених мов за що відносяться до ним діалектами тощо. п.

Зазвичай при класифікації мовних різновидів, складових подібного типу ареали, постає цілий ряд проблем, котрі наважуються дуже у різний спосіб, залежно від конкретних установок. З одного боку, враховуються чинники об'єктивної даності - яквнутрилингвистической (структурне подібність чи неподібність, близьке чи віддалене кревність даних локальних одиниць), і функціональної іекстралингвистической (входження даного ареалу за одну або одне державне об'єднання; приналежність носіїв даних локальних мовних різновидів до єдиного етносу або до різним; орієнтація їх носіїв на єдиний чи різні літературні мови, або на єдиний і різноманітні мови спілкування й інші престижні у цьому ареалі мови), однією чи різні культурні центри; наявність або відсутність письмовій традиції, і літератури для даної мовної різновиду та його функціонування цей історичний період, і т. п. З іншого боку, важливу роль грає суб'єктивний чинник - підхід цієї проблеми з позицій тієї лінгвістичної школи, до якої підключено дослідник, й певна що склалася у кожній приватній галузі мовознавства традиція.

Слід сказати у своїй, що проблему кваліфікації тій чи іншій мовної різновиду як самостійного мови чи підлеглого будь-якої мовної спільності діалекту виникла порівняно нещодавно Грузія й пов'язані з якісно новим етапом сучасної лінгвістики,знаменующимся розвиткомареальних досліджень, функціонального підходи до мови, узагальнюючими роботами енциклопедичного типу.

Для говорить того чи іншого мовної різновиду немає питання, чи уявляє вона собою мову чи говірка. Він володіє певної мовної системою, називаючи його мовою ("такий-то мову", "мову такого-то народу", чи "мовутех-то", "мову такий-то місцевості", "нашу мову", "мову людей" тощо. п.) і відрізняючи його від мови інший місцевості чи народу (спостережний носій мови зазначає при цьому невеликі відмінності в сусідніх країнах, якщо вонисущестуют, та наявність або відсутність повного порозуміння). Поняття "діалект" між собою говорить немає.

На стадії вивчення й описи системи конкретних мов проблема "мову чи говірка" не вивчалася, бо синхронного та історичного описи тій чи іншій мовної різновиду у неї нерелевантна. Справді, при синхронному лінгвістичному описі деякою локальної мовної різновиду, для дослідження її історії чи визначенні її генетичної, типологічною і навіть ареальної віднесеності застосування стосовно ній термінів "мову" чи "діалект" (соціальній та деяких випадках "наріччя" чи "говір") практично байдуже [1]: воно є тут кваліфікаційним (хоча іноді вживання терміна "діалект" замість "мову" може і затьмарити загальну лінгвістичну картину даного ареалу загалом).

Чітке розмежування більше потрібно длясоциолингвистической чи функціональною характеристики даної локальної одиниці, що з її "роллю в комунікативному процесі згорання у масштабі тієї чи іншої співтовариства" [2]. Необхідний він й у узагальнюючих працях енциклопедичного характеру (яким уявляється працю "Мови світу") з двох причин. По-перше, у праці подібного типу мусить бути враховано (а то й приведено) всебічна характеристика кожної форму промови, куди входять тільки її внутрішню організацію, а й функціональну роль суспільстві (і за можливості, історія). По-друге, структуру такої праці, де кожен мову передбачається охарактеризувати у спеціальній статті, а інформацію про діалектах можуть бути включені у ній ж, такої розмежування в доти чисто прагматичних цілях.

Перш ніж звернутися до які існують у науковому побуті визначень понять "мову" і "діалект" і до застосування щодо конкретного матеріалу, доречно розглянути сам матеріал, який підлягає такому аналізу, й ті критерії, які зазвичай використовують у практиці конкретних досліджень, оскільки всяка класифікаційна схема має на меті раціональну класифікацію саме конкретного матеріалу і зобов'язана цим враховувати як ясні, "полярні" явища, а й "прикордонні" - складні й неоднозначніші, що вони відмовлялися згодом непереборної перепоною їхньому шляху.

Традиція описи і класифікації різних компонентівиндоиранского мовного світу, зокрема, критеріями об'єднання низки подібних форм промови на єдину, під назвою "мову" враховується (тільки в роботах свідомо, за іншими - інтуїтивно) наступний комплекс критеріїв - лінгвістичних і соціальних.

А. Наявність або відсутність взаєморозуміння між носіями форм промови, що представляють різні локальні одиниці. Цей критерій є визначальним сутнісно відбитком ступеня мовної диференціації (різних рівнях мови), наявності або відсутність того "порога інтеграції" (термін Б. А. Серебренникова), на яких стає неможливим їх діалектне змішання [3]. За відсутності порозуміння безпосереднє спілкування даними формами уже неможливо, та його носії вимушені вдаватися до якоїсь третьої (чи одній з даних) якlinguafranca. Остання може мати стосовно даним формам промови віддаленішу кревність, ніж що простежується з-поміж них (порівн., наприклад, таджицьку мову, що належить до південно-західної галузі іранських мов, як мовою спілкування в носіїв різних форм промови Паміру і Гіндукушу, англійська мова для носіївиндоарийских мов і культур т. п.) або бутинеродственной їм узагалі (англійська мова для носіївдравидийских та іншихнеиндоарийских мов Індії).

У кінцевому підсумку критерійвзаимопонятности, очевидно, можна як соціально обумовлений, хоч і тісно пов'язаний із ступенем структурної диференціації локальних одиниць (всіх рівнях, включаючи лексичний), що представляє єдиний чинник суто лінгвістичного, точніше -историко-лингвистического характеру. Ці чинники тісно пов'язані з зовнішніми причинами, які створили або які створили свого часу передумови для суттєвої розбіжності між на різні форми промови.

Причинами такого розбіжності можуть бути кордону спілкування між відповідними етнічними групами, пов'язані і зфизико-географическими умовами (гірські хребти, пустелі, великі водні простору), і з соціальними (наявність різних державних чи племінних утворень відносини із своїми межами, чужомовне оточення тощо. п.). Наявність цих кордонів ті чи інші зміни у системі мови поширюються тільки певну частину ареалу, а чи не все ареал загалом.

Б. Наявність або відсутність єдиноїнаддиалектной норми як або письмового чибесписьменного літературного (наприклад, фольклорного) мови, або койне, виниклого з урахуванням одній з даних мовних різновидів, або з урахуванням іншийблизкородственной їм різновиду. За наявності такої єдиноїнаддиалектной норми (зазвичай що з існуванням єдиного культурного центру) мовні різновиду ареалу постають як підлеглих одиниць - діалектів,объединяемихнаддиалектной нормою у єдиної ціле - мову. Відсутність цієї норми сприяє відокремленню й відособленню окремих форм мови і усвідомлення їх як самостійни...

Страница 1 из 6 | Следующая страница

Друкувати реферат
Реклама

Реклама
FL.ru – фриланс сайт удаленной работы. Поиск удаленной работы, фрилансеры.
Kwork.ru - услуги фрилансеров от 500 руб.
FL.ru – фриланс сайт удаленной работы. Поиск удаленной работы, фрилансеры.
88x31